- відстовбурчити
- —————————————————————————————відстовбу́рчитидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
відстовбурчити
Смотреть что такое "відстовбурчити" в других словарях:
відстовбурчити — див. відстовбурчувати … Український тлумачний словник
відстовбурчений — рідко відстобу/рчений, а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відстовбурчити і відстобурчити. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
повідстовбурчувати — і рідко повідстобу/рчувати, ую, уєш, док., перех. Відстовбурчити (губи, вуса і т. ін.) … Український тлумачний словник
випинати — I (напружуючи, надимаючи, виставляти що н. наперед), випнути, вип ясти, п ясти, пнути, віддимати, віддувати, віддути; відстовбурчувати, відстовбурчити, витягати, витягти, витягнути (також убік, назад); копилити, закопилювати, закопилити,… … Словник синонімів української мови
